Навичка (множ. навички; англ. skill ) — імен., жін.р. — Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка.
Мав [Гриць] навичку щонеділі впитися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 58); Початкуючі диригенти вправляються в тактуванні перед дзеркалом, щоб вчасно збутися лихих навичок та негарних манір (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 191);
// Уміння, набуте вправами, досвідом; навик. Робота на фрезерному верстаті вимагала не лише практичних навичок, але й певних теоретичних знань (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 208).
Набуте гравцем вміння; дії, доведені до автоматизму, що направлені на підвищення бойових можливостей гравця в процесі гри.
All items (3)
